Maksym Prykhodko

 

As of April 18th, 2024, the Russo-Ukrainian war has lasted 786 days. I think of the conflict daily. I think of my family in Ukraine — my cousins who fled to Poland, my uncle on the frontlines, and my grandma, who, for now, is safe in Wisconsin. When the war began, I shed tears, and I continue to shed tears now. To counter the destruction of the war, I constructed works of beauty. Slowly and meticulously, I put each stitch in place, thinking of the lives lost, hoping to repair the pain with thread. For me, Ukrainian embroidery is a meditation on my identity, a way to reconnect with my homeland and to preserve my sense of self, even when others are actively destroying it. These embroidered works are dedicated to the women who have carried the Ukrainian embroidery tradition throughout the ages, to Ukrainians and the Ukrainian diaspora that is peppered throughout the world, and to the Ukrainians currently defending their країна (country). Слава Україні!

---

Станом на 18 квітня 2024 року Руссо-Українська війна тривала 786 днів. Я думаю про конфлікт щодня. Думаю про свою сім'ю в Україні - моїх двоюрідних сестер, які втекли до Польщі, дядько на передових лініях, і моя бабуся, яка наразі є в безпеці у Вісконсині. Коли почалася війна, я проливав сльози, і я продовжую проливати сльози зараз. Щоб протистояти руйнуванню війни, я сконструював твори краси. Повільно і ретельно я поклав кожен шов на місце, думаючи про загублене життя, сподіваючись відремонтувати біль ниткою. Для мене українська вишивка - це медитація про мою ідентичність, спосіб знову зв’язатися зі своєю батьківщиною та зберегти моє почуття себе, навіть коли інші активно руйнують його. Ці вишиті твори присвячені жінкам, які несли українську традицію вишивки протягом століть, українцям та українській діаспорі, яка переповнена по всьому світу, та українцям, які в даний час захищають свою країну. Слава Україні!